fbpx

Стівен Надлер. Як свободу розумів Спіноза, як її розуміємо ми

Барух Спіноза, нідерландський мислитель сімнадцятого століття, може бути серед найбільш загадкових (і міфологізованих) філософів західної думки. Та водночас він залишається одним із найважливіших мислителів – як для свого часу, так і для нашого. Він був красномовним прихильником секулярного, демократичного суспільства та був палким поборником свободи і толерантності в ранньомодерний період.

Христина Дрогомирецька. У пустелі симулятивних екранів

Фільми Мікеланджело Антоніоні – це деконструкція міжособистісних взаємин, їхньої неможливості, розлому, де з обох боків чоловічий та жіночий персонаж намагається здобути втрачений голос, але їхні спроби стають марними. Ця боротьба виказує тотальний розлом і крах жанрів, неможливість жодної цілісної розповіді, єдине, за що можуть зачепитись герої, це – предметна дійсність, яка видається вміщеним обеліском попередньої епохи між пустелею сучасності.

Саймон Крічлі. Хто такий філософ?

Визначень філософії існує стільки ж, скільки й самих філософів, якщо не більше. Після трьох тисячоліть філософської діяльності й розбіжностей у думках малоймовірно, що ми досягнемо згоди, і я, безперечно, не збираюся ще більше роздмухувати кадило невідання своєю балаканиною. Проте у вступній колонці до цього нового проєкту — The Stone — я би хотів почати з дещо іншого запитання, а саме: хто такий філософ?

Вільям Фолкнер. «Альбер Камю»

Альбер Камю загинув в автотрощі 4 січня 1960 року. У цей самий час Фолкнер лікувався від алкоголізму у «Wright’s Sanitarium» у містечку Байгелія, штат Міссісіпі. Перебував у доволі важкому стані. Його лікували медикаментами, годували внутрішньовенно.

Христина Дрогомирецька. Досліди бажання у фільмах «Мама Рома», «Теорема», «Свинарник» та «Сало́, чи 120 днів Содому» П’єра Паоло Пазоліні

Фільм П’єра Паоло Пазоліні «Мама Рома» (1962) здається віддаленим від фільмів цього ж режисера, що зняті у пізніший період, таких, як «Теорема» (1968), «Свинарник» (1969) та «Сало́, або 120 днів Содому» (1975). Ці стрічки характеризуються універсальною алегоричністю, яка лише поглиблюється в останньому фільмі режисера.

Ізабель Альфандарі «Жак Дерріда і філософія в Америці»

Ми продовжуємо авторську рубрику Вадима Мірошниченка «Партизани культури» публікацією роботи Ізабель Альфандарі «Жак Дерріда і філософія в Америці». Це перший переклад українською мовою робіт відомої французької філософині та психоаналітикині.

Террі Іґлтон. Проти сімейних цінностей

Найбільш небезпечна книга на планеті в наш час – не Коран, а Біблія. Християнські євангелісти вірять, що от-от має настати кінець світу, однак вони не добачають, що кінець прийде саме через їхню віру.

Оксана Брошнівська. Контакт із позаземними цивілізаціями у науково-фантастичних фільмах

Під час фестивалю OL наукова журналістка та авторка збірки есеїв «Квантонія» Оксана Брошнівська організувала перегляд фрагментів із трьох науково-фантастичних фільмів,

Христина Дрогомирецька. Індивідуальна утопія як антидот супроти суспільства

За мотивами фільмів Пола Верговена «Четвертий чоловік», «Шоуґерлз», «Вона» та «Бенедетта» Пол Верговен – один із тих режисерів, які змушують

Христина Семерин. Тварина у сучасній українській прозі

What if the animal answered? Жак Деррида Художнє й філософське осмислення світу фауни веде до позиціювання тварини як особливого Іншого