Винятковий здобуток контроверсійного філософа початку двадцятого століття Людвіґа Вітґенштайна полягав у тому, що він розпізнав істинну природу західної філософії, – у чому особливість її проблем, звідки вони походять, як їх варто і не варто розглядати, і чого можна і не можна досягнути у спробах їх розв’язати.

Переклала з англійської Сабіна Дадашева ВЕЧІР ДЕРЖАВНОГО СВЯТА. ВИ ПРИХОДИТЕ В ПЕКАРНЮ. Ви хочете купити торт на останні десять доларів,

Барух Спіноза, нідерландський мислитель сімнадцятого століття, може бути серед найбільш загадкових (і міфологізованих) філософів західної думки. Та водночас він залишається одним із найважливіших мислителів – як для свого часу, так і для нашого. Він був красномовним прихильником секулярного, демократичного суспільства та був палким поборником свободи і толерантності в ранньомодерний період.

Фільми Мікеланджело Антоніоні – це деконструкція міжособистісних взаємин, їхньої неможливості, розлому, де з обох боків чоловічий та жіночий персонаж намагається здобути втрачений голос, але їхні спроби стають марними. Ця боротьба виказує тотальний розлом і крах жанрів, неможливість жодної цілісної розповіді, єдине, за що можуть зачепитись герої, це – предметна дійсність, яка видається вміщеним обеліском попередньої епохи між пустелею сучасності.

Визначень філософії існує стільки ж, скільки й самих філософів, якщо не більше. Після трьох тисячоліть філософської діяльності й розбіжностей у думках малоймовірно, що ми досягнемо згоди, і я, безперечно, не збираюся ще більше роздмухувати кадило невідання своєю балаканиною. Проте у вступній колонці до цього нового проєкту — The Stone — я би хотів почати з дещо іншого запитання, а саме: хто такий філософ?

Альбер Камю загинув в автотрощі 4 січня 1960 року. У цей самий час Фолкнер лікувався від алкоголізму у «Wright’s Sanitarium» у містечку Байгелія, штат Міссісіпі. Перебував у доволі важкому стані. Його лікували медикаментами, годували внутрішньовенно.

Фільм П’єра Паоло Пазоліні «Мама Рома» (1962) здається віддаленим від фільмів цього ж режисера, що зняті у пізніший період, таких, як «Теорема» (1968), «Свинарник» (1969) та «Сало́, або 120 днів Содому» (1975). Ці стрічки характеризуються універсальною алегоричністю, яка лише поглиблюється в останньому фільмі режисера.

Ми продовжуємо авторську рубрику Вадима Мірошниченка «Партизани культури» публікацією роботи Ізабель Альфандарі «Жак Дерріда і філософія в Америці». Це перший переклад українською мовою робіт відомої французької філософині та психоаналітикині.

Найбільш небезпечна книга на планеті в наш час – не Коран, а Біблія. Християнські євангелісти вірять, що от-от має настати кінець світу, однак вони не добачають, що кінець прийде саме через їхню віру.

Під час фестивалю OL наукова журналістка та авторка збірки есеїв «Квантонія» Оксана Брошнівська організувала перегляд фрагментів із трьох науково-фантастичних фільмів,