Ми утверджуємося поза межами акції й реакції.

Білі отці казали нам: «Я думаю, отже, я існую»; а чорні матері в кожній з нас, поетеси, що шепочуть у наших снах, казали інше: «Я відчуваю, отже, можу бути вільною».

Роль інтелектуала полягає в тому, аби боротися з тими формами влади, чиїм об’єктом і водночас інструментом він є.

Не в наших силах вимагати від розуму провести нас крізь безодні абсурду.

Чому байдужість усе більше й більше стає панівною позицією нашого життя, яку лише зрідка переривають дикі повстання, що нічого насправді не змінюють?

Тепер я хочу обговорити теорію Сартра про ангажовану літературу та висловити певні судження про його майстерність як романіста.

Поки людина пише дисертацію, вона, як правило, — бідний аспірант, чию кар’єру цілком можливо зруйнувати одною неполіткоректною взаємодією з членом комісії.

Порожня зовнішня форма замість наповнення; сонце насправді не світить, день насправді зовсім не теплий, а холодний, сірий.

«Ідеї цікаві, але люди — набагато цікавіші», — каже С. Бейквелл і не полишає власного завороження протягом всієї оповіді.

лекція від 23 березня, 1960