Квентін Мейясу. Лист підтримки

24 лютого – день, коли Росія почала відкрите воєнне вторгнення на територію України – стало точкою відліку для усіх українців. Не дивлячись на те, що воєнні дії відбуваються виключно на території України, Європа виглядає занепокоєною – багато країн приймають біженців, організовують гуманітарну допомогу, разом з цим проводяться мітинги на підтримку України тощо

Переклад: Вадим Мірошниченко та Альона Грузіна

24 лютого – день, коли Росія почала відкрите воєнне вторгнення на територію України – стало точкою відліку для усіх українців. Не дивлячись на те, що воєнні дії відбуваються виключно на території України, Європа виглядає занепокоєною – багато країн приймають біженців, організовують гуманітарну допомогу, разом з цим проводяться мітинги на підтримку України тощо. Серед інтелектуалів формується нова дискусія: про війну та Україну, про те, яке місце в пануючих наразі подіях посідає історія, які ідеології формують наші дискурси, хто є тим «світовим злом» та що чекає на нас далі. Зрештою, чи маємо ми необхідний мовний інструментарій для того, аби сформулювати висловлювання, які дозволять позиціонувати нашу сучасність?

Ми розпочинаємо цикл текстів, які присвячені стану війни рф з Україною. Західні та українські інтелектуали обмінюються думками в єдиному проєкті, спрямованому на підтримку українців та спробу осмислення воєнного та поствоєнного.

Перший автор: Квентін Мейясу – французький філософ, професор Université Paris-1 (Panthéon-Sorbonne). Займається дослідженням: спекулятивного матеріалізму та контингентності, кореляціонізму, сучасної метафізики континентальної традиції. Основні праці: Après la finitude. Essai sur la nécessité de la contingence (2006), Le Nombre et la sirène. Un déchiffrage duCoup de dés de Mallarmé (2011), Métaphysique et fiction des mondes hors-science (2012).

Проєкт реалізовано за підтримки Українського католицького університету та Харківської державної академії культури.

Ми говоримо про те, що сьогодні нас обурює та приголомшує: про жахливе вторгнення в Україну, яке виправдовується найцинічнішими наклепами. Вторгнення саме путінських збройних сил, а не росіян, адже є багато сміливих росіян, котрі виступили проти цього історичного злочину. Але це і наша провина — нас, людей Заходу — якщо ми дивуємося тому, що Путін сьогодні чинить з українцями те, що він вчора робив з чеченцями та сирійцями. Наша злочинна індифирентність зараз дає свої результати і вкотре вчить нас тому, що жодний народ жодним чином не засвоює досвід минулого. Ідеологія насилля зупиняється тільки тоді, коли її розповсюдженню протидіє звичайна сила справедливості. Сьогодні світ є свідком опору надзвичайного народу, який ціною власної крові демонструє йому урок мужності. Вже ніхто в Европі не може вірити в те, що він застрахований від безмежного путінського цинізму. Саме Українці будуть нам про це нагадувати. Вони ведуть боротьбу за збереження власної незалежності, яка є законною для них і дорогоцінною для всіх тих, хто сподівається і завжди буде сподіватися на рівність всіх народів

On dira qu’on ne peut aujourd’hui qu’être scandalisé, sidéré, par l’invasion effroyable de l’Ukraine par les forces armées poutiniennes (et non pas des Russes, car nombreux sont les Russes qui sont courageux et qui ont manifesté contre ce crime historique), l’invasion justifiée par les calomnies les plus impudentes. Mais c’est aussi de notre faute, à nous, les occidentaux, si nous sommes étonnés de ce que Poutine fait aujourd’hui aux Ukrainiens, lui qui l’avait déjà fait des choses affreuses, hier, aux tchétchènes et aux syriens. Notre indifférence donne aujourd’hui ses résultats et nous apprend une fois de plus que décidément aucun peuple ne parvient à apprendre des expériences antérieures : une idéologie de violence ne s’arrête que lorsque la force de la justice la plus élémentaire s’oppose à son extension. Le monde assiste aujourd’hui à la résistance d’un peuple admirable qui lui donne une leçon de courage au prix du sang. Personne en Europe ne peut plus se croire à l’abri du cynisme sans limite de Poutine, et les Ukrainiens sont ceux qui ne cesseront de nous le rappeler, eux qui luttent en vue de préserver leur indépendance non seulement légitime pour eux-mêmes, mais précieuse pour tous ceux qui espèrent et espéreront toujours l’égalité des peuples.

Переклад: Вадим Мірошниченко та Альона Грузіна.

Переклад публікується зі згоди автора. Оригінальний текст додається.

Використане фото міститься у вільних джерелах (https://www.cineyliteratura.cl/ensayo-metafisica-y-ficcion-extracientifica-la-invencion-de-la-razon/amp/).