fbpx

Роман Черепанин. Вогні Амазонії: про що нам розповідають пожежі в Бразилії?


В серпні 2019 року, тисячі пожеж в бразильській Амазонії, привернули глобальну увагу по цілому світі, як в ЗМІ, так і в інтернеті. Хештег #prayforamazonia за один день назбирував понад 150 тисяч згадок. Медіальна картинка була така голосна, що могло скластися враження, наче ліс в Південній Америці цього року почали спалювати з нечуваною силою. Але правда в тому, що Амазонія горить десь так, а то й в рази сильніше ще з 2000-их років. Чому політики, медіа та екологи мовчали весь цей період? Про що насправді нам говорять вогні Амазонії сьогодні, читайте в публікації. колаж Наталки Курсик

За останні 50 років лісисті ділянки бразильської частини Амазонії скоротилися на одну п’яту. У рекордному та надзвичайно сухому 2004 році пошкоджено ліс площа якого приблизно дорівнювала території Гаїті – це 28 тисяч км². Пізніше, вирубуванню лісу було частково перешкоджено, але цього року, вперше за десятиліття, ми, ймовірно, втратимо понад 10 тисяч км² Амазонії, – пише польський журналіст та політолог Адам Трачик.

Занепокоєння цьогорічними пожежами в Бразилії висловили також ряд відомих зірок шоу бізнесу, співаків, акторів та політиків. «Амазонський тропічний ліс виробляє більше 20% світового кисню», – твітнув футболіст Кріштіану Роналду разом з фотографією 2013 року зробленою за межами Амазонії. «Легені Землі перебувають у полум’ї», – заявили актор Леонардо Ді Капріо та президент Франції Емманюель Макрон, прикрасивши свої тексти світлинами 20-ти річної давності. Співачка Мадонна та американський актор Джейден Сміт взагалі опублікували знимки 1989 року, – пише Майкл Шелленбергер, спеціаліст з екологічної політики та співзасновник центру « Екологічний прогрес».

Попри виправдане хвилювання громадських організацій, медіа та знаменитостей по всьому світі щодо загрози лісових пожеж для природи бразильської Амазонії, що ж, все таки, насправді, відбувається з одним із найвідоміших лісів планети протягом кількох десятків останніх років?

Один із авторитетних ресурсів « Global Forest Watch», який спеціалізується на моніторингу стану лісів планети, для ретроспективного аналізу інформації щодо стану пожеж в Бразилії взяв на озброєння відкриті супутникові дані. Які ж їхні висновки?

Цей рік є високим, але далеко не рекордним порівняно з попередніми роками. Згідно з даними NASA, наявними в організації, у Бразилії було на 39% більше пожеж між січнем та серпнем 2019 року, ніж за аналогічний період 2018-го року. Але, роки з найбільшою кількістю пожеж зафіксовані на початку 2000-х, що, ймовірно, пов’язано з високим темпом розвитку сільського господарства в той час. Поки що 2019 рік є на третьому місці за кількістю пожеж від 2010-го року (рис. 1).

Рис. 1. Кількість сповіщень про пожежі у Бразилії від 2001 до 2019 років

Пожежний сезон у Бразильській Амазонії у серпні тільки починається, пише « Global Forest Watch». Для минулого місяця спостерігалася досить типова тенденція кількості сповіщень про пожежу. Але оскільки в середньому 62% пожеж у році трапляються з вересня, важливо що буде далі (рис. 2). Ще є шанс досягти рекордно високого чи рекордно низького рівня, залежно від наступних кількох місяців.

Рис. 2. Частота сповіщень про пожежі у Бразилії за місяцями протягом року

«Важливо розуміти, що наразі в Амазонії пік природних пожеж. Рівень води найнижчий, Дощів мінімум. Температура максимальна. За місяць-два пожежі зійдуть нанівець, бо поступово почнуться сильні дощі, які триватимуть до квітня. Це не тільки Бразилії стосується. Сьогодні в Амазонії швидкість дефористації знизилася у порівнянні з 1980-90-ми роками. Мало того, в результаті вивчення великих даних по дендрофлорі Амазонії, а саме складу та поширення домінантних видів, виявилося, що у доколумбову епоху дефорестація була такою як зараз, а подекуди навіть більшою. Все залежить на якому часовому масштабі дивитися. Локальні проблеми та спалахи, звичайно є, але це триватиме доки існує людина. Ніколи про це так не кричали раніше. А зараз йде спрямована кампанія. Проте мало хто звертає таку увагу на реальні проблеми, зокрема, на острів Борнео, де швидкість знищення лісів таки справді вражає. Але про це ані слова зараз», – каже біолог Микола Юнаков, який працює в Університеті Осло (Норвегія) та вже не перший рік бере участь в наукових експедиціях в Південну Америку, зокрема в ліси Амазонії.

Greenpeace пов’язує цьогорічні пожежі в Амазонії зі очищенням від лісу територій для розвитку видобувних підприємств, звільнення землі під ферми, а також з політикою президента Бразилії Жаіра Болсонару, який скептично ставиться до питань збереження довкілля та відомий своїм расистським ставленням до корінних жителів – тубільців Південної Америки. За даними Reuters, бюджет урядового органу, який захищає тропічні ліси, скоротився на 25% з моменту, коли Болсонаро вступив на посаду. Сам президент у підпалі лісів звинувачує закордонні неурядові організації. Згідно даних Національного інституту космічних досліджень Бразилії (INPE) за останній рік темпи знищення лісів Амазонки збільшилися на 80% у порівнянні з 2018-им роком. Одночасно, з кожним роком у Бразилії зростає кількість вбитих екологічних активістів. Так, у 2017 році, за даними організації Global Witness, у Бразилії було вбито 57 людей. Останнє гучне вбивство бразильського урядовця Перейра дос Сантоса, який відігравав велику роль у збереженні Амазонії від нелегальних лісорубів, шахтарів та видобувачів золота, а також захисті корінних мешканців від груп рейдерів, які часто нападають на племена для того, щоб забрати їхню землю під промисловий розвиток, трапилося 6 вересня. Країна до сих пір залишається однією з найнебезпечніших у світі для адвокатів природи.

Доктор лісової екології Єльського університету, президент та засновник Інституту інновацій Землі Даніель Непстад, який працює у бразильській Амазонії більше ніж 30 років, пише, що хоч і кількість пожеж у 2019 році справді на 80% більша, ніж у 2018-му – це лишень на 7% вище, ніж у середньому за останні 10 років. Що ж зросло на 7% у 2019 році – так це пожежі сухих кущів та дерев, вирубаних для розведення великої рогатої худоби.

Зі слів біолога Миколи Юнакова, в Бразилії та Перу переважно селяни вирубують, а потім випалюють шматки лісу під маніок (юку) та банани. «Ці ділянки зазнають контрольованого випалювання. Селяни не зацікавлені у тому щоб пожежа пішла далі. Загалом, вони не зацікавлені у зникненні лісу, тому що це їхній ресурс – деревина, м’ясо, риба, традиційні ліки, копал. Небезпека наступає тоді, коли будують дороги. З цього і починається погане. Бо тоді, починається вже масштабне заселення, розбудова великих населених пунктів, масштабних плантацій, промислових вирубок, видобуток копалин тощо. А більшість осередків пожеж сьогодні – це ділянки де прості селяни випалюють свої умовні 6 соток», – каже дослідник.

Микола Юнаков розповідає, що така ситуація з пожежами в бразильській Амазонії в сухий сезон, в принципі, спостерігається протягом багатьох років, але на неї ніколи не звертали уваги. «Ось приклад земельної ділянки місцевої родини для вирощування маніоку (рис. 3 – ред.). Родина тут мешкає вже 50 років. Вони мають декілька таких ділянок і по колу випалюють їх для харчових потреб. Суха каша з маніоку – основний продукт в Амазонії. Через те, що населення швидко зростає, поступово в процес випалювання залучається все більше територій. Також, через нелегальний видобуток золота виникає все більше конфліктів з мешканцями так званих «communal reserves» (резерваціями індіанців). Я розумію, нам хочеться щоб Амазонію взагалі ніхто не чіпав, але люди, які там мешкають, теж хочуть своє місце під сонцем», – додає Микола.

Рис. 3. Земельна ділянка місцевої родини в бразильській Амазонії для вирощування маніоку (фото: Микола Юнаков)

За даними « Global Forest Watch» більшість пожеж в Амазонії справді пов’язані з діяльністю людини. Природні пожежі в Амазонії зустрічаються досить рідко, тому більшість виявлених осередків горіння є результатом людської діяльності.

Даніель Непстад розповідає, що реальна загроза для лісів Амазонії полягає не у контрольованому випалюванні лісових ділянок місцевим населенням під невелике господарство, а у випадкових лісових пожежах у посушливі роки, які можуть спричинити кліматичні зміни. «Ось тут ми можемо отримати низхідну спіраль між вогнем та посухою та отримати ще більшу кількість вогню», – підсумовує науковець.

Що точно відомо про пожежі у Бразилії, так це те, що у попередні сезони пожежі мали великий вплив на ліси. Відповідь на питання наскільки пожежі поширилися на ліси цього року доведеться зачекати доки супутники зможуть виявити останні райони зміни ландшафтів. Але людська діяльність у поєднанні з умовами посухи у 2016 та 2017 роках уже призводила до рекордної кількості пошкоджень лісу в Амазонії. В ті роки на лісові пожежі припадало більше половини викидів вуглецю усієї бразильської Амазонії.

Хоча цьогорічні пожежі в Амазонії не є незвичайними в контексті останніх 50-ти років, не дивно, що ЗМІ, показуючи хмари чорного диму, які огорнули місто Сан-Паулу посеред дня (рис. 4), таки розворушили громадську думку. Як пише Адам Трачик, якщо тема активно коментується суспільством, політики довго не мовчатимуть, навіть якщо їх висловлювання викриє їх же лицемірство.

Рис. 4. Місто Сан Паулу о 16.30 дня окутане димом від Амазонських пожеж (джерело: Gizmodo)

Підтримуючи хвилю соціального обурення, європейські лідери (Емманюель Макрон, Дональд Туск, Ангела Меркель) почали публічно погрожувати виходом Європейського Союзу з угоди про вільну торгівлю з Меркосуром – економічним блоком, який об’єднує Аргентину, Уругвай, Парагвай та Бразилію. Угода про вільну торгівлю була оголошена в кінці червня цього року на саміті G-20 в Осаці. Адам Трачик пише, що критикувати бразильську владу в ситуації, коли президент країни скептично ставиться до питань охорони природи та зміни клімату, надзвичайна легко. «Амазонський трамп», «капітан бензопила» – так екологи часто називають Жаіра Болсонару у відповідь на його демонтаж екологічної політики. «Хоча великі латифундисти завжди мали сильний вплив на правління Бразилії, сьогодні, завдяки Болсонару та його міністрам навколишнього середовища та сільського господарства, вони приймають рішення самі, без зайвих посередників. Тому, навіть якщо внаслідок тиску міжнародної громадської думки президент направив армію щоб гасити пожежі, сумнівно, що він справді хотів вирішити цю проблему», – міркує Адам Трачик.

Звичайно, європейські політики знають, що експлуатація Амазонії почалася не з приходу до влади бразильського президента та пожеж цього року. З іншого боку, Болсонаро відомо, що, незважаючи на критику, європейські політики є його союзниками. Торгова угода між ЄС та Меркосуром, яка ґрунтується на лібералізація торгівлі сільськогосподарською продукцією, промислове виробництво якої є основною причиною вирубки та спалювання лісів, призводить до руйнування природного середовища та ще більшої інвазії на землі індіанців. Однак в цьому випадку, коли йдеться про південноамериканські ринки, європейські лідери, зокрема президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, змінюють риторику і говорять про позитивні наслідки для довкілля, – розповідає Адам Трачик.

Бразильський уряд розраховує на те, що завдяки цій угоді бразильська економіка втричі збільшить експорт до Європейського Союзу протягом наступних 15 років. Без залучення високих технологій у сільське господарства на практиці це означатиме лише одне – подальше випалювання та вирубування лісу.

Адам Трачик пише, що хоча угода між ЄС та Меркосур включатиме розділи про сталий розвиток та захист навколишнього середовища, однак, на відміну від зняття торговельних бар’єрів, вони не будуть обов’язковими. «Незважаючи на занепокоєння, європейські політики потирають руки разом із місцевими промисловцями при звістці про відкриття південноамериканських ринків. Капіталістична логіка вільного ринку знову перемагає над захистом навколишнього середовища та боротьбою зі зміною клімату», – підсумовує Адам Трачик.

Рис. 5. Емманюель Макрон та Жаір Болсонару (джерело: Sky News)

Майкл Шелленбергер пише, що реакція закордонних ЗМІ, світових знаменитостей та громадських організацій у Бразилії на пожежі у Амазонії походить від романтичного антикапіталізму, поширеного серед міських еліт. «Присутні також політичні мотиви європейських фермерів: наприклад, бразильські фермери хочуть продовжувати угоду про вільну торгівлю ЄС-Меркосур, але Макрон схильний говорити публічно про її закриття, оскільки французький фермерський сектор не хоче втрачати своїх прибутків і щоб більше бразильських харчових продуктів надходило в країну. У 2010 році, наприклад, був створений Амазонський фонд на охорону лісів та екологізацію господарств, який отримав 1 мільярд доларів від норвезького та німецького урядів, але жодна копійка з нього ніколи не доходила до середніх і малих бразильських фермерів», – пояснює Даніель Непстад. Надзвичайна ситуація в Амазонії повинна привести природоохоронну спільноту до відновлення відносин із фермерами та корінним населенням, а також пошуку більш прагматичних рішень, – каже дослідник.

Микола Юнаков розповідає, ще ті технології, якими наразі володіють корінні мешканці бразильської Амазонії, не передбачають нічого іншого, як спалювати ліс. «Я не бачив ані в Бразилії ані в Перу жодної, наприклад, нідерландської компанії, яка побудувала б в Амазонії школу для навчання селян рослинництву та передала б свої передові сільськогосподарські технології. Проте я лишень чую: «припиніть палити!», «припиніть рубати!». Це складне рівняння з багатьма компонентами, які треба врахувати. В першу чергу це люди! Неможливо зробити просто красиву екологічну вітрину чи глобальний заповідник. Неможливо просто заборонити людям випалювати ділянки для вирощувати маніоку без альтернативної пропозиції чи рішення, як їм жити в такому разі на своїй землі. Все це – західні зелені мрії. Це все одно що заборонити українцям вирощувати пшеницю, вилучити з обороту всі сільськогосподарські території та повернути природні степи», – порівнює біолог.

«Проблема кампанії за збереження Амазонії в тому, що вона вимагає швидке і просте рішення на вимогу – «Дайте нам мрію – зелену Амазонію!» – недоторкану, повністю заповідну, та бажано без людей, яких там зараз 30 млн. Але з цього рівняння викидаються люди, їм просто пропонується «припинити свою діяльність», а як їм жити всім байдуже. Бо «це ж не наші люди – не українські, німецькі чи американські». Той хто знає ситуацію на місці, розуміє, що швидке рішення тут одне – військова операція проти населення. Точково вони давно і офіційно провадяться в Перу та Бразилії спеціальними загонами (Guarda Fluvial, Guarda Civil). Але наразі – це просто затикання дірок. Реальне рішення – це надання людям альтернативи – технологій та інших способів отримання ресурсів на існування. А саме цього кампанія за спасіння Амазонії не пропонує», – підсумовує природознавець.

Дивлячись на вогні Амазонії, видається на те, що проблеми екології стають актуальними лише тоді коли вони потрібні для вирішення нагальних політичних питань. Як пише журналістка Ася Баздирєва: «ООН досі друкує буклети про необхідність навчити африканських дітей читати, і досі мовчить про своїх спонсорів, через яких африканські діти змушені працювати за менше, ніж долар на день на видобутку кобальту, на якому Силіконова долина – головний адепт екологічного способу життя – робить свої мільярди. Питання екології відмінно вписалися в ринкові відносини, де нагнітання кризи породжує цілу систему товарів, послуг, риторик і навіть політик, які добре продаються».

Зображення на обкладинці

Наталка Курсик